- багатослів'я
- —————————————————————————————багатослі́в'яіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
багатослів'я — я, с. Уживання без потреби в розмові, книзі і т. ін. великої кількості слів; багатослівність … Український тлумачний словник
багатослівний — прикметник … Орфографічний словник української мови
багатослівність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
багатослівно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
багатослівність — ності, ж. Абстр. ім. до багатослівний … Український тлумачний словник
багатослівно — Присл. до багатослівний … Український тлумачний словник
багатослівний — а, е. Який містить багато слів … Український тлумачний словник
багатослівний — [бага/тос л’і/ўнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
плеоназм — Плеоназм: багатослів я; стилістичний зворот мови з однозначними словами, нагромадження яких виступає як засіб нагнітання почуттів, підкреслення чи перебільшення чогось [30] надмірність, перебільшення, багатослів я [32] тут: багатослів я [XIX]… … Толковый украинский словарь
велемовний — 1) (який має звичку висловлюватися розлого, докладно), стоязикий, багатослівний Див. тж. балакучий 2) (про розповідь і под. який містить у собі чимало зайвого), широкомовний, багатослівний, просторікуватий Пор. пишномовний 1) … Словник синонімів української мови